коли каплі стікаючи по обличчі зачіплюють струни душі мелодія забутого смутку

коли каплі стікаючи по обличчі зачіплюють струни душі мелодія забутого смутку Г В моїй душі мелодія осіння, та в ній я чую ноти весняні (В. Сосюра). Д Десь на краю села дівчата співали веснянки, гомоніли й галасували діти (С. Васильченко). Е Людина відчуває свою слабкість тоді, коли її покидають надії (Б. Харчук). 12. Укажіть, у яких складносурядних реченнях кому поставлено помилково: А Хай лягають зморшки на обличчя, і все вище тисне кров моя, юності в Вітчизни я позичу і пісень позичу в солов'я (В. Сосюра). Б Або гори Карпати сповиті в синяві мряки, або непроглядні густі праліси синіють здалека, немов зачарований, замкнений у собі, окремий світ (О. Кобилянська). Прикована к смутному времени В нищете ледяных дворцов. Но капля за каплей по темени Бьет таинственный древний зов. Я знаю - с места не сдвинуться Под тяжестью виевых век. А если бы вдруг откинуться В какой-то семнадцатый век. С душистою веткой берёзовой Под Троицу в церкви стоять. С боярынею Морозовой Сладимый медок попивать. А после на дровнях, в сумерки В навозном снегу тонуть. Какой сумасшедший Суриков Мой последний напишет путь И, словно молнии ударом, Твоя душа опалена… А ведь всего-то звук гитары. Слова забытых писем старых, Табак, расцветший у окна. © Елизавета Стюарт 6. Нравится! коли гуділа басова струна, над мурашинням циферок термітних. він був – як тінь старого чаклуна. Він лікував годиннички куповані. Час зупинявся, цокав і кульгав. Вночі нам сходив маятник уповні, а він тихенько гирку підтягав.  якийсь безсмертний дотик до душі. Страшний калейдоскоп. Страшний калейдоскоп: в цю мить десь хтось загинув. В цю мить. В цю саму мить. У кожну із хвилин.  Цвітуть обличчя, острахом не стерті. Благословенна кожна мить життя. на цих всесвітніх косовицях смерті! СХОДИТЬ СОНЦЕ. Сходить сонце, ясний обагрянок. Заглядає у вічі мені: А чи добрий у мене ранок Знакомую мелодию простую Нашептывает дождик в феврале. А в нашем сквере лавочки пустуют, Как будто больше нет Любови на земле. О будущем не надо горевать, Бесхитростное прошлое виня. Никто так не умеет целовать, Как юноши, влюбленные в меня. И можно проломить любую стену, Сквозь тысячу «нельзя» дорожку прорубить. И можно заплатить любую цену За то, чтобы понять, Что можно так любить. На прошлое не стоит уповать, Не стоит плакать, прошлое любя. C E Am Десять капель дождя у тебя на плече. F C Ты забыла свой зонт, ты спешила ко мне. Дecять кaпeль дoждя нa плeчe y тeбя, дecять кaпeль любви, дecять кaпeль oгня. Bpeмя дeлaeт шaг, вpeмя дeлaeт кpyг, мы зaбyдeм дpyзeй, мы зaбyдeм пoдpyг, Пpocтo выпьeм винa из любви и oгня, дecять кaпeль мeня, дecять кaпeль тeбя. C E Am F. Твоя ладонь горит в моих руках C E Am F. Коли ж висмоктав з черепка останній дим, вдруге гойднулася під ним земля і вдруге заіржав кінь. Козак скочив на рівні, але довкола стигла нерушима тиша, лише подихав у вічі теплий нічний легіт, якийсь дивний запах приніс він козакові. Він удихнув того запаху і відчув, що дурманіє, що в голові йому затуманилося, а очі починають погано бачити. Ноги затрусилися, і він впав непритомний у траву, так і не дочекавшись, доки звариться на вогнищі йому куліш. Прийшов до тями тоді, коли ранок почав ледь-ледь дріботіти, коли небо почало швидко наливатися світлом, спершу сірим, а тоді синім; скочив одразу Книга Струни ДушІ, жанр: Сучасна проза, автор Лідія Перо. Читайте Струни ДушІ на сайті Самвидав Букнет.  Вашій увазі представлена збірка новел, яка торкає струни душі людини .Жіноча прозана теплом, смутком, солодким болем та відданістю. Думки і відчуття автора знайшли своє відображення у творах, які розповідають про сьогодення , у якому панує любов, зло, жорстокість і віра у майбутнє. Сподіваюсь, що збірка новел "СТРУНИ ДУШІ" знайде відлуння у серцях читачів. У ній є переклади новел з німецькоі Джона Маверіка, який надав автору свій дозвіл на переклад текстів. Книга розрахована на широкий загал читачів. И теперь со мной Музыка всегда со мной Это чудо И несёт волна И вечная бушует весна. Музыки свет, Музыки звук и цвет Это любовь, это закат, это рассвет Это счастье моё. Звёзд, Мелодия во мне звучит И зовёт в бесконечную даль. И теперь со мной Музыка всегда со мной Это чудо И несёт волна И вечная бушует весна. Музыки свет, Музыки звук и цвет Это любовь, это закат, это рассвет. Мабуть я заблукав,-подумав Сергійко ,опинившись перший раз у місті Прикметника.Якесь дивне місце,ні душі навколо.Лише літери."Куди я потрапив?Хочу додому."-тихенько промовив Сергійко.Хлопчик похлипуючи блукав вуличками.Раптом все навколо загуркотіло,дмухнув сильний вітер і якимось дивним чином перед ним з'явився чоловік."Ви хто?"-запитав хлопчик."Я-король цього містечка ВконтактеОдноклассникиGoogle+Facebook. Забыли пароль? Войти. Прямой эфир. Поиск. Новинки. Исполнители. Жанры.  Популярное видео. Сборники. Мелодии для мобильного. 70 треков. 1 ч 23 м. Новый рэп, который вы не слышали. по жанрам. 53 треков. 2 ч 48 м. Настрій осіннього смутку та безнадії відтворено в одному з віршів цієї ж збірки — «Осіння пісня». Учні декламують: Неголосні Млосні пісні Струн осінніх Серце тобі , Топлять в журбі, В голосіннях 12 слайд.  Ми наблизилися до розуміння душі, яка прагнула земної гармонії, і, не знаходячи її в довколишньому світі, творила її з себе, ізсередини, виливаючи віршуваннями. Чуйна душа страждала і плакала від болю, нагадуючи плач скрипки, смичком якої була доля поета, що зривала з її струн сумні осінні пісні Выберите книгу со скидкой